 |
Сонет "Солдат" передає думки молодого солдата, який загинув за свою країну у 1914 році. За іронією долі Руперт Брук помер через рік у воєнному госпіталі.
Рівно через 100 років після виходу вірша у 2014 році полягли такі ж молоді солдати під Іловайськом.
______________________________________________
Солдат
Якщо ж помру, про мене знай слова одні:
Там є шматок землі в чужім краю
(Навіки Англія), піщинка в нім
Родюча впала у ріллю.
Піщинку Англія зростила.
Окрім життя, дала гаї любить, ставки,
Англійську душу з джерела поїла,
Благоловила в ріднім домі на віки.
Тож знай, це серце, без краплини зла,
Цей пульс у пам'яті одвічній, не менш
Думок ще десь вертає, Англією звитих;
Щасливі мрії, світлу радість її дня;
І друзів сміх, і ніжність, що без меж,
В серцях під небом Англії у миру миті.
The Soldier
If I should die, think only this of me:
That there's some corner of a foreign field
That is for ever England. There shall be
In that rich earth a richer dust concealed;
A dust whom England bore, shaped, made aware,
Gave, once, her flowers to love, her ways to roam,
A body of England's, breathing English air,
Washed by the rivers, blest by suns of home.
And think, this heart, all evil shed away,
A pulse in the eternal mind, no less
Gives somewhere back the thoughts by England given;
Her sights and sounds; dreams happy as her day;
And laughter, learnt of friends; and gentleness,
In hearts at peace, under an English heaven.
No comments:
Post a Comment